Значення в інших словниках
-
виправдання —
ви́правдання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
виправдання —
-я, с. 1》 Дія за знач. виправдати і виправдатися. 2》 Те, чим можна виправдати, вибачити кого-, що-небудь. 3》 Вирок суду, в якому стверджується невинність підсудного.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виправдання —
ВИ́ПРАВДАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правдати і ви́правдатися. Ніби глухий вiдгук якоїсь похвали чи просто виправдання зачулось Горобенковi в останнiх Кричеєвих словах (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
виправдання —
ВИ́ПРАВДАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правдати і ви́правдатися. — Стривай, я не скінчив. Ти хочеш виправдуватись? Так? Ніяких виправдань (Донч., І, 1956, 433); Він ще раз винувато посміхнувся, ніби завинив перед Осадчим, і тепер не знав, як виправдатись.
Словник української мови в 11 томах