виправдовуватися

виправдо́вуватися

[ви^епраўдовувати^ес'а]

-уйус'а, -уйе^іс':а, -уйе^іц':а, -уйуц':а

Значення в інших словниках

1. виправдовуватися — (визнавати невинним) оправдовуватися, вибачати, (з прихованням часткової провини) вигороджувати, обілювати, (бути гідним чогось) відповідати.  Словник синонімів Полюги
2. виправдовуватися — виправдо́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. виправдовуватися — і виправдуватися, -уюся, -уєшся, недок., виправдатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Доводити свою правоту, невинність. 2》 тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити. 3》 Виявлятися правильним, таким, що справджує, підтверджує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виправдовуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРАВДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Доводити свою правоту, невинність. Оксен знав, що ..  Словник української мови у 20 томах
5. виправдовуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися.  Словник синонімів української мови
6. виправдовуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ і ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРАВДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Доводити свою правоту, невинність. Оксен знав, що..  Словник української мови в 11 томах