випровадити

ви́провадити

[випровади^ети^е]

-аджу, -ди^еш; нак. -ад', -ад'те^и

Значення в інших словниках

1. випровадити — ви́провадити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випровадити — див. випроваджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випровадити — ВИ́ПРОВАДИТИ див. випрова́джувати.  Словник української мови у 20 томах
4. випровадити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ...  Словник синонімів української мови
5. випровадити — ВИ́ПРОВАДИТИ див. випрова́джувати.  Словник української мови в 11 томах