Словник української мови в 11 томах

випровадити

ВИ́ПРОВАДИТИ див. випрова́джувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. випровадити — ви́провадити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. випровадити — [випровадиетие] -аджу, -диеш; нак. -ад', -ад'теи  Орфоепічний словник української мови
  3. випровадити — див. випроваджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випровадити — ВИ́ПРОВАДИТИ див. випрова́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. випровадити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ...  Словник синонімів української мови