випроваджуватися
ВИПРОВА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. діал. Вибиратися, виїжджати.
Випроваджується хто з містечка, продає меблі, то тоді вона вже щось і для хати купить (Кобр., Вибр., 1954, 71);
Заявила мені [мати] категорично.., що з днем, у котрім введу я Обринську як свою жінку в дім, вона випроваджується від мене до Дори (Коб., III, 1956, 263).
2. Пас. до випрова́джувати.
Словник української мови (СУМ-11)