випроваджуватися
ВИПРОВА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. діал. Вибиратися, виїжджати.
Випроваджується хто з містечка, продає меблі, то тоді вона вже щось і для хати купить (Н. Кобринська);
Заявила мені [мати] категорично.., що з днем, у котрім введу я Обринську як свою жінку в дім, вона випроваджується від мене до Дори (О. Кобилянська).
2. розм. Пас. до випрова́джувати.
Безпосередньо на місці проведення слідчої дії вирішують ряд організаційно-методичних завдань: забезпечується охорона місця проведення слідчої дії, випроваджуються сторонні (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)