виростити

ви́ростити

[вирости^ети^е]

-ошчу, -сти^еш; нак. -сти^е, -с'т'іт'

Значення в інших словниках

1. виростити — ви́ростити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виростити — див. вирощувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виростити — ВИ́РОСТИТИ див. виро́щувати.  Словник української мови у 20 томах
4. виростити — див. ростити  Словник синонімів Вусика
5. виростити — вироста́ти / ви́рости в оча́х. 1. чиїх, кого і без додатка. Стати кращим на думку кого-небудь; бути авторитетнішим для когось. Після того, як він оженився, він ніби виріс у своїх очах (І.  Фразеологічний словник української мови
6. виростити — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ...  Словник синонімів української мови
7. виростити — ВИ́РОСТИТИ див. виро́щувати.  Словник української мови в 11 томах
8. виростити — Вирощати, -щаю, -єш сов. в. виростити, -щу, -стиш, гл. Выращивать, выростить. Дощі.... землю промочають, траву вирощають. н. п. Виростив.... як рідну дитину. О. 1861. VIII. 17.  Словник української мови Грінченка