1. Орфоепічний словник української мови

виростити

ви́ростити

[виростиетие]

-ошчу, -стиеш; нак. -стие, -с'т'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виростити — ви́ростити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виростити — див. вирощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виростити — ВИ́РОСТИТИ див. виро́щувати. Словник української мови у 20 томах
  4. виростити — див. ростити Словник синонімів Вусика
  5. виростити — вироста́ти / ви́рости в оча́х. 1. чиїх, кого і без додатка. Стати кращим на думку кого-небудь; бути авторитетнішим для когось. Після того, як він оженився, він ніби виріс у своїх очах (І. Фразеологічний словник української мови
  6. виростити — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  7. виростити — ВИ́РОСТИТИ див. виро́щувати. Словник української мови в 11 томах
  8. виростити — Вирощати, -щаю, -єш сов. в. виростити, -щу, -стиш, гл. Выращивать, выростить. Дощі.... землю промочають, траву вирощають. н. п. Виростив.... як рідну дитину. О. 1861. VIII. 17. Словник української мови Грінченка