висмикнути —
ви́смикнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
висмикнути —
див. висмикати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
висмикнути —
ВИ́СМИКНУТИ див. висмика́ти.
Словник української мови у 20 томах
висмикнути —
ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док.
Словник синонімів української мови
висмикнути —
ВИ́СМИКНУТИ див. висмика́ти.
Словник української мови в 11 томах
висмикнути —
Висмикати, -каю, -єш сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. н. п. З лоба очі висмикати. АД.
Словник української мови Грінченка