1. Орфоепічний словник української мови

висмикнути

ви́смикнути

[висмиекнутие]

-ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висмикнути — ви́смикнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висмикнути — див. висмикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висмикнути — ВИ́СМИКНУТИ див. висмика́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. висмикнути — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  5. висмикнути — ВИ́СМИКНУТИ див. висмика́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. висмикнути — Висмикати, -каю, -єш сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. н. п. З лоба очі висмикати. АД. Словник української мови Грінченка