висмикнути
ВИ́СМИКНУТИ див. висмика́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висмикнути — ви́смикнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- висмикнути — [висмиекнутие] -ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- висмикнути — див. висмикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висмикнути — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
- висмикнути — ВИ́СМИКНУТИ див. висмика́ти. Словник української мови в 11 томах
- висмикнути — Висмикати, -каю, -єш сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. н. п. З лоба очі висмикати. АД. Словник української мови Грінченка