Орфоепічний словник української мови

виступ

ви́ступ

иступ]

-пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виступ — (дія, спрямована проти кого-небудь) (багатьох) похід, (зухвала) вилазка, (когось одного, недоброзичлива) випад, вихватка.  Словник синонімів Полюги
  2. виступ — ви́ступ іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. виступ — -у, ч. 1》 Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед. || Уступ на скелі. 2》 Заглибина, виїмка в чому-небудь. 3》 Залишення попереднього місцеперебування, стоянки, вирушання в похід. 4》 Публічне виголошення промови, заяви, інформації і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виступ — ВИ́СТУП, у, ч. 1. Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед. Виступи гір закривали дорогу (М. Коцюбинський); Матроси засіли під кам'яним виступом високої скелі (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. виступ — див. наріст; припічок  Словник синонімів Вусика
  6. виступ — ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М.  Словник синонімів української мови
  7. виступ — ВИ́СТУП, у, ч. 1. Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед. Виступи гір закривали дорогу (Коцюб., І, 1955, 197); Матроси засіли під кам’яним виступом високої скелі (Кучер, Чорноморці, 1956, 272)...  Словник української мови в 11 томах
  8. виступ — Ви́ступ, -пу м. Выступленіе. Желех.  Словник української мови Грінченка