виступ
ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М. Коцюбинський); Сідає (Левко) на замшілий уступ кручі над самою водою і жде (З. Мороз); Він (садок) кількома приступками спускався до ріки (Я. Гримайло); Зліз (Синявін) на невеличкий припічок на скелі (І. Ле); Вимальовуються (скелі) своїми виріжками на блакитних полотнищах неба (П. Загребельний); Потік біг химерно вижолобленим коритом, раз падав зі ступеня на ступінь, раз протискався між горними голими ребрами (каміння) (Г. Хоткевич).
ВИ́СТУП (дія, спрямована проти кого-, чого-небудь), ПОХІ́Д, ВИ́ПАД, ВИ́ХВАТКА (недоброзичлива або ворожа); ВИ́ЛАЗКА (зухвала). Серед гостей.. йдуть поважні розмови.. про послідні виступи нового молодого отамана опришків Марусяка (Г. Хоткевич); Його (попа́) вічні доноси на неї (вчительку), похід проти земської школи.. стали нестерпними (М. Коцюбинський); Все, що появляється нового на землі, Трактує він як випад проти нього (С. Воскрекасенко); У доносі вказувалось, що на зборах братства читались.. вірші Шевченка з недозволеними вихватками проти царської родини (з наукової літератури); Вилазки ворогів Української держави.
ПОВСТА́ННЯ (масовий збройний, часто стихійний, виступ проти когось, чогось), ЗА́КОЛОТ, БУНТ, РО́ЗРУХ заст., ВИСТУП заст., КРАМО́ЛА заст. Всі ті заколоти й повстання, що до них бралися кріпаки, жорстоко придушувались військом (П. Тичина); Ми піднімали бунт на кораблі. Ми вирішили це зробити, заволодіти бригом й попливти на північ (Ю. Яновський); Університет справляв ювілей свого існування, який закінчився студентськими розрухами й замкненням університету на півроку (В. Самійленко); (Ярослав (гнівно):) Хто сміє тут крамолу учиняти І сварами бентежити народ? (І. Кочерга).
ПРОМО́ВА (публічне виголошення певних інформацій, міркувань тощо), ВИ́СТУП, МО́ВА, СЛО́ВО, РІЧ заст., ОРА́ЦІЯ заст., уроч.; РА́ЦІЯ заст. (вітальна). Промова діяла не гострою фразою, а самою предметністю теми і фактами, проти яких годі було щось заперечити (Є. Сверстюк); Саїд Алі непорушно сидів, слухав потік натяків, шпильок і докорів на свою адресу і, видимо, обмірковував свій останній виступ (І. Ле); Оборонець говорить довго та гарно, а Гнат цілою істотою відповідає на його мову: "так, так"... (М. Коцюбинський); Традиційне вступне слово говорить нинішній директор школи (з газети); Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши, Як проходив гурт поз нього (переклад Лесі Українки); — Ну що, панове! Чув я вашу довгу орацію (І. Франко); Іул, Енеїв як наслідник, похвальну рацію сказав (І. Котляревський).
Словник синонімів української мови