витворити

ви́творити

[витвори^ети^е]

-р'у, -ри^еш; нак. -ри^е, -р'іт'

Значення в інших словниках

1. витворити — ви́творити 1 дієслово доконаного виду створити ви́творити 2 дієслово доконаного виду накоїти  Орфографічний словник української мови
2. витворити — I див. витворювати I. II див. витворяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витворити — ВИ́ТВОРИТИ¹ див. витво́рювати¹. ВИ́ТВОРИТИ² див. витворя́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. витворити — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. витворити — ВИ́ТВОРИТИ¹ див. витво́рювати¹. ВИ́ТВОРИТИ² див. витворя́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. витворити — Ви́творити см. витворяти.  Словник української мови Грінченка