вузький —
-а, -е. 1》 Який має невелику ширину; прот. широкий. || Менший за шириною, тісніший, ніж потрібно, бажано. 2》 перен. Який має дуже обмежені можливості, неширокі межі. || Який охоплює небагато або небагатьох.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вузький —
ВУЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ву́жчий. 1. Який має невелику ширину; протилежне широкий. В вузькій щілині між кипарисами сміялося море свіжим, іскристим усміхом (Леся Українка); Євмен Жлукто, дебелий довгорукий дядько з косими вузькими очима..
Словник української мови у 20 томах
вузький —
вузьке́ мі́сце, перев. чого, в чому, на чому. Найбільш слабка, відстала ділянка в чомусь, що потребує зусиль, посиленої уваги і т. ін. Дмитро знав добре роботу — на фрезерних верстатах, знав і вузькі місця цієї професії (П.
Фразеологічний словник української мови
вузький —
ВУЗЬКИ́Й (з невеликою шириною), НЕШИРО́КИЙ, УЗЬКИ́Й заст. — Йду додому стежкою вузькою (В. Сосюра); Річка Біла неширока (Г. Хоткевич); Ломицький вийшов по узьких сходах нагору (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови
вузький —
ВУЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику ширину; протилежне широкий. В вузькій щілині між кипарисами сміялося море свіжим, іскристим усміхом (Л. Укр., III, 1952, 599); Євмен Жлукто, дебелий довгорукий дядько з косими вузькими очима..
Словник української мови в 11 томах
вузький —
Вузький, -а, -е Узкій. Туди ввійти — широкі ворота, а відтіль — вузькі. Ном. № 7352. ум. вузенький, вузесенький.
Словник української мови Грінченка