вузький

вузьки́й

[вуз'кий]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузький — вузьке́ мі́сце, перев. чого, в чому, на чому. Найбільш слабка, відстала ділянка в чомусь, що потребує зусиль, посиленої уваги і т. ін. Дмитро знав добре роботу — на фрезерних верстатах, знав і вузькі місця цієї професії (П. Фразеологічний словник української мови
  2. вузький — (недостатньо широкий) тісний, куций, (з вузьким світоглядом) обмежений, недалекий, вузькоглядний, (з недостатньою освітою) однобічний, примітивний, (негативно) вузьколобий, (про розум) курячий. Словник синонімів Полюги
  3. вузький — ВУЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ву́жчий. 1. Який має невелику ширину; протилежне широкий. В вузькій щілині між кипарисами сміялося море свіжим, іскристим усміхом (Леся Українка); Євмен Жлукто, дебелий довгорукий дядько з косими вузькими очима.. Словник української мови у 20 томах
  4. вузький — -а, -е. 1》 Який має невелику ширину; прот. широкий. || Менший за шириною, тісніший, ніж потрібно, бажано. 2》 перен. Який має дуже обмежені можливості, неширокі межі. || Який охоплює небагато або небагатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вузький — Неширокий; (світогляд) обмежений, (- галузь науки) спеціальний; вузенький, вузесенький, вузісінький. Словник синонімів Караванського
  6. вузький — ВУЗЬКИ́Й (з невеликою шириною), НЕШИРО́КИЙ, УЗЬКИ́Й заст. — Йду додому стежкою вузькою (В. Сосюра); Річка Біла неширока (Г. Хоткевич); Ломицький вийшов по узьких сходах нагору (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  7. вузький — Вузьки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вузький — Вузький, -а, -е Узкій. Туди ввійти — широкі ворота, а відтіль — вузькі. Ном. № 7352. ум. вузенький, вузесенький. Словник української мови Грінченка
  9. вузький — вузьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  10. вузький — ВУЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику ширину; протилежне широкий. В вузькій щілині між кипарисами сміялося море свіжим, іскристим усміхом (Л. Укр., III, 1952, 599); Євмен Жлукто, дебелий довгорукий дядько з косими вузькими очима.. Словник української мови в 11 томах