вузький

ВУЗЬКИ́Й (з невеликою шириною), НЕШИРО́КИЙ, УЗЬКИ́Й заст. — Йду додому стежкою вузькою (В. Сосюра); Річка Біла неширока (Г. Хоткевич); Ломицький вийшов по узьких сходах нагору (І. Нечуй-Левицький).

ОБМЕ́ЖЕНИЙ (недостатньо широкий, який не виходить за які-небудь межі, невеликий за обсягом, розміром, кількістю і т. ін.), ВУЗЬКИ́Й підсил., КУ́ЦИЙ розм., СКУПИЙ рідше, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст. Обмежена сфера застосування; Обмежені фізичні навантаження і малорухливий спосіб життя — теж негативний фактор (для роботи серця) (з журналу); Наша робота — не для вузького кола любителів красного письменства (з газети); Нині ми дістали врешті закон про волю друку. Хоч який він там поганенький та куций.., а все ж для нас він має велике значення (М. Коцюбинський); Гляньте: цей маркіз Право нам скупе привіз.. Скинь шапки, юрба, — Хай живе маркіз Караба! (М. Зеров); Люба усміхнулась: — .. Якою вам повинна здаватись обмежованою, низькою наша наука! (Олена Пчілка).

ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. (тільки про людину); ТІСНИ́Й (тільки про погляди, світогляд); ОДНОБІ́ЧНИЙ, ОДНОСТОРО́ННІЙ, ОДНОБО́КИЙ (який виявляється тільки в одному напрямку на шкоду іншим сторонам); ОВЕ́ЧИЙ, КУ́РЯЧИЙ перев. із сл. розум, розм. (зовсім невеликий). (Максим:) .. Шеф ваш — людина обмежена і самозакохана (Н. Рибак); Сайгор спробував був перевести говірку на інше, але зрозумів так: Татьяна воістину недалека дівчина, типічна міщаночка з обмеженим світоглядом (М. Хвильовий); Вузький у своїх художніх інтересах літератор може виступити навіть з блискучим за формою твором, але йому ніколи не стати "володарем дум" у своєму поколінні (з газети); Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (М. Коцюбинський); — Він здібний і не такий вузькоглядний, як наші тутешні люди (О. Кобилянська); Він (Сеспель) вірив у те, що навіть з цієї примітивної особи з часом можна виховати справжню людину (Ю. Збанацький); (Деревіцький:) Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (М. Кропивницький); (Магістер:) Ви, майстре Річард, дивіться ширше, Ваш кругозір тісний (Леся Українка); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); Односторонній погляд; Однобока спеціалізація; Стара Прохориха нетяма, гаразд нічого не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. дурни́й.

ТІСНИ́Й (про одяг, взуття тощо — який має менший, ніж потрібно, розмір), ЗАТІСНИ́Й розм.; ВУЗЬКИ́Й, ЗАВУЗЬКИ́Й розм. (уширину). Мундир був тісний і короткий, від нього набрякала шия, різало під пахвами і спирало подих (Григорій Тютюнник); Ґазда Панкевич обтер долонею лисину, поправив на шиї затісний комір вишиваної гуцулки (Д. Бедзик); Мавка виходить з хати: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки (Леся Українка); — То завузьке для мене, трохи розпустіть, бо душить, — говорила вона до швачки (О. Маковей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузький — (недостатньо широкий) тісний, куций, (з вузьким світоглядом) обмежений, недалекий, вузькоглядний, (з недостатньою освітою) однобічний, примітивний, (негативно) вузьколобий, (про розум) курячий. Словник синонімів Полюги
  2. вузький — вузьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. вузький — Неширокий; (світогляд) обмежений, (- галузь науки) спеціальний; вузенький, вузесенький, вузісінький. Словник синонімів Караванського
  4. вузький — [вуз'кий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. вузький — -а, -е. 1》 Який має невелику ширину; прот. широкий. || Менший за шириною, тісніший, ніж потрібно, бажано. 2》 перен. Який має дуже обмежені можливості, неширокі межі. || Який охоплює небагато або небагатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вузький — ВУЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ву́жчий. 1. Який має невелику ширину; протилежне широкий. В вузькій щілині між кипарисами сміялося море свіжим, іскристим усміхом (Леся Українка); Євмен Жлукто, дебелий довгорукий дядько з косими вузькими очима.. Словник української мови у 20 томах
  7. вузький — вузьке́ мі́сце, перев. чого, в чому, на чому. Найбільш слабка, відстала ділянка в чомусь, що потребує зусиль, посиленої уваги і т. ін. Дмитро знав добре роботу — на фрезерних верстатах, знав і вузькі місця цієї професії (П. Фразеологічний словник української мови
  8. вузький — Вузьки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вузький — ВУЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику ширину; протилежне широкий. В вузькій щілині між кипарисами сміялося море свіжим, іскристим усміхом (Л. Укр., III, 1952, 599); Євмен Жлукто, дебелий довгорукий дядько з косими вузькими очима.. Словник української мови в 11 томах
  10. вузький — Вузький, -а, -е Узкій. Туди ввійти — широкі ворота, а відтіль — вузькі. Ном. № 7352. ум. вузенький, вузесенький. Словник української мови Грінченка