відігнати

відігна́ти

[в'ід'ігнати^е]

в'ідже^ину, в'ідже^инеш, в'ідже^ине^имо, в'ідже^ине^ите; нак. в'ідже^ини, в'ідже^ин'іт'

Значення в інших словниках

1. відігнати — відігна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відігнати — див. відганяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відігнати — ВІДІГНА́ТИ див. відганя́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. відігнати — ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИ розм., ВІДТІСНЯ́ТИ рідко. — Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти.  Словник синонімів української мови
5. відігнати — ВІДІГНА́ТИ див. відганя́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. відігнати — Відігнати см. відганяти.  Словник української мови Грінченка