1. Орфоепічний словник української мови

відігнати

відігна́ти

[в'ід'ігнатие]

в'іджеину, в'іджеинеш, в'іджеинеимо, в'іджеинеите; нак. в'іджеини, в'іджеин'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відігнати — відігна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відігнати — див. відганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відігнати — ВІДІГНА́ТИ див. відганя́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відігнати — ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИ розм., ВІДТІСНЯ́ТИ рідко. — Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти. Словник синонімів української мови
  5. відігнати — ВІДІГНА́ТИ див. відганя́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. відігнати — Відігнати см. відганяти. Словник української мови Грінченка