відігнати

ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИ розм., ВІДТІСНЯ́ТИ рідко. — Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти. Сім днів вони не їли й відбивають атаки люті ворогів (В. Сосюра); Шоста армія, відкинувши ворога, підійшла до Перекопу (Ю. Яновський); Рота легко відтиснула передові частини противника (Я. Качура); — Як же її (татарву) геть уже відперли на низ,.. — живуть собі наші козаки та наживаються (Панас Мирний).

ВІДБИВА́ТИ (залишати на чому-небудь слід від чогось), ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ. — Док.: відби́ти, відпеча́тати, відти́снути, відігна́ти. Одзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід (М. Рильський); Вранці, коли йдеш на роботу, по сажі тій сліди.. відпечатуєш (О. Гончар); Відтиснути пальці на папері.

ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ рідше, ПРОГО́НИТИ рідше; ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ рідше (комарів, мух і т. ін.); ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИ рідше (лякаючи). — Док.: відігна́ти, прогна́ти, обігна́ти, відстраши́ти, відстраха́ти, ви́кишкати розм. Не моє просо, не мої горобці, — не буду відганяти (прислів'я); Скрізь були або охоронці, або кондуктори, які проганяли мене, коли я просив їх, щоб вони дозволили під'їхати (Л. Смілянський); Баба простогнувала, але мух не могла відгонити (В. Стефаник); Другого дня прогонив Василь кури з грядок (А. Тесленко); Над ним Аркадський підкоморій Любистком мухи обганяв (І. Котляревський); У деяких тварин і птахів змінюється колір і вигляд, щоб.. стати незвичайними й тим самим відстрашувати ворога (з журналу); Відстрахувати птахів; Яка копаночка там славна — каченятка було й на став не хочуть: гиля-гиля, а їх з копаночки не викишкати... (Марко Вовчок).

ГНА́ТИ (добувати перегонкою), ГОНИ́ТИ, ВИГАНЯ́ТИ, ВІДГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ, КУРИ́ТИ, ВИКУ́РЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ діал. (горілку). — Док.: ви́гнати, відігна́ти, ви́курити. — Годі вам гнати з хліба самогон та вгощати банди! (О. Гончар); — У нього сьогодні сорокоуст, буде поминки справляти по своїй бабі. Вночі самогон гонив (В. Кучер); З листя, коріння і стебел агави виганяють спирт (з журналу); Змішують (двоокис титану) з коксом, хлорують в електропечах при високій температурі, і утворений тетрахлорид титану відганяють (з журналу); — Вас дьоготь бентежить? — хвилюється і сердиться Лісовський. — Але чому ж ви тоді курите його у ваших лісах? (М. Стельмах); Викурювати горілку; Пощо ж мені її (горілку) палити? (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відігнати — відігна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відігнати — [в'ід'ігнатие] в'іджеину, в'іджеинеш, в'іджеинеимо, в'іджеинеите; нак. в'іджеини, в'іджеин'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. відігнати — див. відганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відігнати — ВІДІГНА́ТИ див. відганя́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. відігнати — ВІДІГНА́ТИ див. відганя́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. відігнати — Відігнати см. відганяти. Словник української мови Грінченка