відіграти
ГРА́ТИ (кого — створювати сценічний образ), ЗОБРАЖА́ТИ, ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВИКО́НУВАТИ (перев. зі сл. роль). — Док.: зігра́ти, відігра́ти, зобрази́ти, ви́конати. Як живі стоять перед нами і Ваш Пенежка, і Ваш Бонавентура, і хитрий Виборний, і капосний Феноген, і багато, багато інших, кого тільки Вам не доводилось грати (Панас Мирний); Часто діти зображували героїв своїх улюблених книг — русалок, середньовічних лицарів чи персонажів народних казок (М. Олійник); (Юля:) Я наче знала, що мені доведеться виконувати роль Юлії, і сьогодні вночі повторювала її (З. Мороз).
ГРА́ТИ (брати участь у спектаклі), ВИСТУПА́ТИ, ЛИЦЕДІ́ЯТИ заст. — Док.: зігра́ти, відігра́ти, ви́ступити. Грати у водевілі; — Та й я ж ніколи не виступав на сцені (Леся Українка); Лицедіяти на великій сцені.
Значення в інших словниках
- відіграти — відігра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відіграти — див. відігравати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відіграти — ВІДІГРА́ТИ див. відіграва́ти. Словник української мови у 20 томах
- відіграти — відіграва́ти / відігра́ти роль. 1. яку. Мати певне значення. Я згадую в своїй біографії про неї (дорогу на кінофабрику) лише тому, що вона відігравала і зараз відіграє в моєму повсякденному житті велику і погану роль (О. Фразеологічний словник української мови
- відіграти — ВІДІГРА́ТИ див. відіграва́ти. Словник української мови в 11 томах
- відіграти — Відігравати, -граю, -єш сов. в. відіграти, -граю, -єш, гл. Играть, сыграть. Дав йому своєї скрипки одограть весілля. Грин. II. 58 — 59. Словник української мови Грінченка