від'їзд —
від'ї́зд іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
від'їзд —
-у, ч. Дія за знач. від'їздити 1). Бути у від'їзді — поїхавши куди-небудь, тимчасово бути відсутнім.
Великий тлумачний словник сучасної мови
від'їзд —
ВІД'Ї́ЗД, у, ч. Дія за знач. від'їзди́ти 1. Ватя .. просила його одвідати її перед од'їздом до Києва (І. Нечуй-Левицький); Юзі так-таки ніколи й не сказали причини від'їзду Зоні (Леся Українка); – Отже, кузино, я прошу вас негайно зібрати все...
Словник української мови у 20 томах
від'їзд —
Від'їзд, -ду м. Отъѣздъ.
Словник української мови Грінченка