Орфоепічний словник української мови

гантель

ганте́ль

[гантел']

-л'і, ор. -л':у, р. мн. -елеий

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гантель — ганте́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гантель — ГАНТЕЛЬ – ГАЛТЕЛЬ Гантель, -і, ор. -ллю. Гімнастичний прилад у вигляді двох куль, з’єднаних ручкою. Галтель, -і. Профільована рейка, столярний інструмент тощо.  Літературне слововживання
  3. гантель — -і, ж. Гімнастичний снаряд у вигляді двох чавунних куль, з'єднаних короткою круглою ручкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гантель — ганте́ль (нім. Hantel) спеціальна гиря – дві чавунні кулі, з’єднані короткою рукояткою, яка застосовується у вправах для розвитку м’язів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гантель — ГАНТЕ́ЛЬ, і, ж. Гімнастичний прилад у вигляді двох чавунних куль, з’єднаних короткою круглою ручкою. Взявши в руки чавунні кулі, почав [Коля] гімнастичні вправи. — Це гантелі (Руд., Вітер.., 1958, 107).  Словник української мови в 11 томах