гантель —
ганте́ль іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гантель —
ГАНТЕЛЬ – ГАЛТЕЛЬ Гантель, -і, ор. -ллю. Гімнастичний прилад у вигляді двох куль, з’єднаних ручкою. Галтель, -і. Профільована рейка, столярний інструмент тощо.
Літературне слововживання
гантель —
-і, ж. Гімнастичний снаряд у вигляді двох чавунних куль, з'єднаних короткою круглою ручкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гантель —
ганте́ль (нім. Hantel) спеціальна гиря – дві чавунні кулі, з’єднані короткою рукояткою, яка застосовується у вправах для розвитку м’язів.
Словник іншомовних слів Мельничука
гантель —
ГАНТЕ́ЛЬ, і, ж. Гімнастичний прилад у вигляді двох чавунних куль, з’єднаних короткою круглою ручкою. Взявши в руки чавунні кулі, почав [Коля] гімнастичні вправи. — Це гантелі (Руд., Вітер.., 1958, 107).
Словник української мови в 11 томах