гантель

ганте́ль

[гантел']

-л'і, ор. -л':у, р. мн. -елеий

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гантель — ганте́ль (нім. Hantel) спеціальна гиря – дві чавунні кулі, з’єднані короткою рукояткою, яка застосовується у вправах для розвитку м’язів. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. гантель — ганте́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. гантель — -і, ж. Гімнастичний снаряд у вигляді двох чавунних куль, з'єднаних короткою круглою ручкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гантель — ГАНТЕ́ЛЬ, і, ж. Гімнастичний прилад у вигляді двох чавунних куль, з’єднаних короткою круглою ручкою. Взявши в руки чавунні кулі, почав [Коля] гімнастичні вправи. — Це гантелі (Руд., Вітер.., 1958, 107). Словник української мови в 11 томах
  5. гантель — ГАНТЕЛЬ – ГАЛТЕЛЬ Гантель, -і, ор. -ллю. Гімнастичний прилад у вигляді двох куль, з’єднаних ручкою. Галтель, -і. Профільована рейка, столярний інструмент тощо. Літературне слововживання