гантель
ГАНТЕ́ЛЬ, і, ж. Гімнастичний прилад у вигляді двох чавунних куль, з’єднаних короткою круглою ручкою.
Взявши в руки чавунні кулі, почав [Коля] гімнастичні вправи. — Це гантелі (Руд., Вітер.., 1958, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гантель — ганте́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гантель — ГАНТЕЛЬ – ГАЛТЕЛЬ Гантель, -і, ор. -ллю. Гімнастичний прилад у вигляді двох куль, з’єднаних ручкою. Галтель, -і. Профільована рейка, столярний інструмент тощо. Літературне слововживання
- гантель — [гантел'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. -елеий Орфоепічний словник української мови
- гантель — -і, ж. Гімнастичний снаряд у вигляді двох чавунних куль, з'єднаних короткою круглою ручкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гантель — ганте́ль (нім. Hantel) спеціальна гиря – дві чавунні кулі, з’єднані короткою рукояткою, яка застосовується у вправах для розвитку м’язів. Словник іншомовних слів Мельничука