гарант —
гара́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
гарант —
-а, ч. 1》 Держава, організація чи особа, які гарантують що-небудь; поручитель. Гарант миру. Гарант безпеки. 2》 розм. Президент країни, що гарантує дотримання, дію основного закону країни – конституції.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гарант —
ГАРА́НТ, а, ч. 1. Фізична або юридична особа, держава, організація, що надають і виконують певні гарантії. З півсотні недавніх бранців ..
Словник української мови у 20 томах
гарант —
(англ. guarantee) доручитель, держава, юридична чи фізична особа, що дає гарантію у будь-чому.
Економічний словник
гарант —
гара́нт (франц. garant) поручитель, той, хто дає гарантію.
Словник іншомовних слів Мельничука
гарант —
ПОРУ́ЧНИК (той, хто ручиться за когось, гарантує щось), ГАРА́НТ спец., ПОРУЧИ́ТЕЛЬ книжн. Довелося (панові Бжеському) поставити двох поручників у тому, що кара буде сплачена протягом місяця (З. Тулуб); Лихо, коли за лихого поруку дає поручитель (переклад Бориса Тена).
Словник синонімів української мови
гарант —
ГАРА́НТ, а, ч. Той, хто гарантує що-небудь; поручитель. В особі Радянського Союзу український народ, як і всі інші народи, мав надійного гаранта свого національного суверенітету і незалежності (Рад. Укр., 24.Х 1957, 1).
Словник української мови в 11 томах