Орфоепічний словник української мови

генофонд

генофо́нд

[геинофонд]

-нду, м. (на) -н'д'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. генофонд — генофо́нд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. генофонд — -у, ч. Сукупність генів у організмів даної популяції. Генофонд планети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генофонд — ГЕНОФО́НД, у, ч., біол. Склад і чисельність різних форм генів і популяцій організмів того чи іншого виду. Щоб зберегти генофонд осетрових, потрібен іхтіологічний заповідник (з наук. літ.); Нація має багатий генофонд, оптимістичний, життєлюбний характер.  Словник української мови у 20 томах
  4. генофонд — генофо́нд (від ген і фонд) сукупність усіх генів однієї популяції організмів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. генофонд — Сукупність генів, які є у всіх представників популяції певного виду, змінюється внаслідок мутацій, рекомбінацій та природного відбору; також банк генів рослин і тварин, який використовують як вихідний матеріал для селекції.  Універсальний словник-енциклопедія