генофонд

ГЕНОФО́НД, у, ч., біол.

Склад і чисельність різних форм генів і популяцій організмів того чи іншого виду.

Щоб зберегти генофонд осетрових, потрібен іхтіологічний заповідник (з наук. літ.);

Нація має багатий генофонд, оптимістичний, життєлюбний характер. Фактично до середини ХХ століття кожна українська сім'я була багатодітною (з наук. літ.);

Можна констатувати різке зниження чисельності майже всіх видів крупних ссавців та критичне зменшення і навіть зникнення деяких їх субпопуляцій. Ці явища збіднюють генофонд видів (з наук. літ.);

Ми з болем говоримо сьогодні про генофонд українського народу, непоправно підірваний голодомором тридцять третього року (з публіц. літ.).

(1) Золоти́й генофо́нд – сукупність найцінніших із погляду спадковості рослин, тварин.

Багато з рослин є рідкісними у природі, ендеміками, які недостатньо ще пізнані з біохімічного чи фізіологічного погляду, входять до золотого генофонду (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. генофонд — генофо́нд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. генофонд — [геинофонд] -нду, м. (на) -н'д'і  Орфоепічний словник української мови
3. генофонд — -у, ч. Сукупність генів у організмів даної популяції. Генофонд планети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. генофонд — генофо́нд (від ген і фонд) сукупність усіх генів однієї популяції організмів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. генофонд — Сукупність генів, які є у всіх представників популяції певного виду, змінюється внаслідок мутацій, рекомбінацій та природного відбору; також банк генів рослин і тварин, який використовують як вихідний матеріал для селекції.  Універсальний словник-енциклопедія