геноцид
ГЕНОЦИ́Д, у, ч.
Винищення окремих груп населення з расових, національних, релігійних і т. ін. мотивів.
Щоб здійснити голодоморний геноцид, введено армійські частини і розміщено озброєні гарнізони і застави при всіх приречених місцевостях (В. Барка);
Трагічну таємницю сельви розкрито. Біля гори Комо на останній стежці інків вчинено злочин. Масовий геноцид підтверджують факти (Ю. Бедзик);
Українське село в тридцять третьому році було піддано геноциду (з публіц. літ.);
Затверджений перед нападом на СРСР генеральний план “Ост” передбачав проведення політики геноциду на окупованих слов'янських територіях (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)