голкіпер —
голкі́пер іменник чоловічого роду, істота воротар — у спортивних іграх
Орфографічний словник української мови
голкіпер —
-а, ч. Те саме, що воротар 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
голкіпер —
(гра) воротар
Словник чужослів Павло Штепа
голкіпер —
ГОЛКІ́ПЕР, а, ч. Те саме, що ворота́р 2. – Ото, треба вам сказати, грав я у футбола. Голкіпером був (О. Донченко); Дві прикрі помилки голкіпера наприкінці матчу примусили його команду пережити важку поразку (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
голкіпер —
голкі́пер (англ. goal-keeper, від goal – ворота і keep – тримати, захищати) у футболі, хокеї, регбі, ватерполо тощо – гравець, який захищає свої ворота від попадання в них м’яча, шайби. Інша назва – ворοтар.
Словник іншомовних слів Мельничука
голкіпер —
ВОРОТА́Р (член спортивної команди), ГОЛКІ́ПЕР. Воротар легко підскочив, піймав під самою штангою м'яча й знову подав його на гру (Ю. Яновський); Підбіг лікар.. Але запасного голкіпера не було. І воротар знову зайняв своє місце (з журналу).
Словник синонімів української мови
голкіпер —
Голкі́пер, -ра (англ. hallkeeper)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
голкіпер —
ГОЛКІ́ПЕР, а, ч. Те саме, що ворота́р 2. — Ото, треба вам сказати, грав я у футбола. Голкіпером був (Донч., VI, 1957, 269).
Словник української мови в 11 томах