грамотність

гра́мотність

[грамот(')н'іс'т']

-тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. грамотність — гра́мотність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. грамотність — -ності, ж. Абстр. ім. до грамотний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грамотність — Письменність, див. література  Словник чужослів Павло Штепа
4. грамотність — ГРА́МОТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. гра́мотний. Піднявся дурень у ціні. От якби ліквідувати грамотність дурнів – і знову їх із посади на піч! (М. Стельмах); – За грамотність я поставила б тобі четвірку.  Словник української мови у 20 томах
5. грамотність — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості...  Словник синонімів української мови
6. грамотність — Гра́мотність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. грамотність — ГРА́МОТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до гра́мотний. Коли було оголошено, що грамотність є обов’язковою для наших солдатів, мені з братом доручили навчати товаришів (Моє життя в мист.  Словник української мови в 11 томах