грамотність
гра́мотність
[грамот(')н'іс'т']
-тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грамотність — гра́мотність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- грамотність — -ності, ж. Абстр. ім. до грамотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грамотність — Письменність, див. література Словник чужослів Павло Штепа
- грамотність — ГРА́МОТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. гра́мотний. Піднявся дурень у ціні. От якби ліквідувати грамотність дурнів – і знову їх із посади на піч! (М. Стельмах); – За грамотність я поставила б тобі четвірку. Словник української мови у 20 томах
- грамотність — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості... Словник синонімів української мови
- грамотність — Гра́мотність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- грамотність — ГРА́МОТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до гра́мотний. Коли було оголошено, що грамотність є обов’язковою для наших солдатів, мені з братом доручили навчати товаришів (Моє життя в мист. Словник української мови в 11 томах