1. Словник української мови у 20 томах

грамотність

ГРА́МОТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. гра́мотний.

Піднявся дурень у ціні. От якби ліквідувати грамотність дурнів – і знову їх із посади на піч! (М. Стельмах);

– За грамотність я поставила б тобі четвірку. Загалом помилок менше, ніж я спершу сподівалась... (А. Михайленко);

Саме від редактора великою мірою залежить і рівень літературної грамотності книги (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грамотність — гра́мотність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. грамотність — [грамот(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. грамотність — -ності, ж. Абстр. ім. до грамотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грамотність — Письменність, див. література Словник чужослів Павло Штепа
  5. грамотність — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості... Словник синонімів української мови
  6. грамотність — Гра́мотність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. грамотність — ГРА́МОТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до гра́мотний. Коли було оголошено, що грамотність є обов’язковою для наших солдатів, мені з братом доручили навчати товаришів (Моє життя в мист. Словник української мови в 11 томах