грамотність
ГРА́МОТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до гра́мотний.
Коли було оголошено, що грамотність є обов’язковою для наших солдатів, мені з братом доручили навчати товаришів (Моє життя в мист., 1955, 31);
Саме від нього [редактора] великою мірою залежить і рівень літературної грамотності книги (Літ газ., 12.IV 1951, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грамотність — гра́мотність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- грамотність — [грамот(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- грамотність — -ності, ж. Абстр. ім. до грамотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грамотність — Письменність, див. література Словник чужослів Павло Штепа
- грамотність — ГРА́МОТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. гра́мотний. Піднявся дурень у ціні. От якби ліквідувати грамотність дурнів – і знову їх із посади на піч! (М. Стельмах); – За грамотність я поставила б тобі четвірку. Словник української мови у 20 томах
- грамотність — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості... Словник синонімів української мови
- грамотність — Гра́мотність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)