1. Словник української мови у 20 томах

грамотно

ГРА́МОТНО.

Присл. до гра́мотний 2, 3.

– Написано грамотно, – продовжував секретар. – Ви повинні й далі працювати (О. Донченко);

Вона ніколи не підвищувала свій напрочуд мелодійний голос, говорила розмірено, надзвичайно грамотно (Г. Усач);

[Макар:] Треба вчити молодь. [Хмара:] Щоб усі, як один, грамотно брали вугілля (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грамотно — гра́мотно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. грамотно — Присл. до грамотний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грамотно — присл. 1. Так, як потрібно, правильно. Грамотно вчинити. 2. Якісно, на належному рівні. Грамотно зроблений продукт. Словник сучасного українського сленгу
  4. грамотно — ГРА́МОТНО. Присл. до гра́мотний 2, 3. — Написано грамотно, — продовжував секретар. — Ви повинні й далі працювати (Донч., V, 1957, 511); [Макар:] Треба вчити молодь. [Xмара:] Щоб усі, як один, грамотно брали вугілля (Корн., II, 1955, 159). Словник української мови в 11 томах