гімназист

гімнази́ст

[г'імназист]

-ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -сти^е, -с'т'іў

Значення в інших словниках

1. гімназист — гімнази́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гімназист — -а, ч. Учень гімназії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гімназист — ГІМНАЗИ́СТ, а, ч. Учень гімназії. Мені кілька місяців помагав учитися Іван Плешкан, старший гімназист з сусіднього села (В. Стефаник); Богданові батьки не знали, що Богдан разом з іншими гімназистами пішов записуватись до українського війська (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. гімназист — Гімнази́ст, -та; -зи́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гімназист — ГІМНАЗИ́СТ, а, ч. Учень гімназії. Мені кілька місяців помагав учитися Іван Плешкан, старший гімназист з сусіднього села (Стеф., II, 1953, 13); Ще будучи гімназистом, Ф.  Словник української мови в 11 томах