двадцятий —
двадця́тий числівник порядковий
Орфографічний словник української мови
двадцятий —
-а, -е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника двадцять. || у знач. ім. двадцятий, -того, ч.; двадцята, -тої, ж. Двадцяті роки — від 20-го до 29-го року кожного століття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
двадцятий —
Двадця́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
двадцятий —
ДВАДЦЯ́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника два́дцять. Семен починав уже двадцятий рік, коли старий помер (Коцюб., І, 1955, 104); Двадцятий вік гуде у штурмах, Де кожен день, немов набій (Мал.
Словник української мови в 11 томах
двадцятий —
Двадцятий, -а, -е чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він. і на вечорниці пішов так мати не пуска. Стор. І. 61.
Словник української мови Грінченка