держсекретар

держсекрета́р

[держсе^икре^итар]

-ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і /-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам

Значення в інших словниках

1. держсекретар — держсекрета́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. держсекретар — -я, ч. Державний секретар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. держсекретар — ДЕРЖСЕКРЕТА́Р, я́, ч. Скорочення: державний секретар (див. секрета́р). Хартія про стратегічне партнерство була підписана держсекретарем США і міністром закордонних справ України (з газ.  Словник української мови у 20 томах