дидактичний

дидакти́чний

[ди^едактични^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. дидактичний — дидакти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дидактичний — -а, -е. 1》 Прикм. до дидактика 1). 2》 книжн. Повчальний, наставницький. || Який має характер повчання. Дидактичні матеріали.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дидактичний — Навчальний  Словник чужослів Павло Штепа
4. дидактичний — дидакти́чний (грец. διδακτικός) повчальний; ¤ д-а література – повчальна література, що використовує художню форму викладу.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. дидактичний — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
6. дидактичний — Дидакти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. дидактичний — ДИДАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до дида́ктика 1. Одержано психологічні дані, які вносять істотне доповнення у зміст дидактичних принципів (свідомості, наочності, міцності та ін.) (Рад. психол. наука.., 1958, 417). 2. книжн. Повчальний, наставницький.  Словник української мови в 11 томах