дидактичний

дидакти́чний

[диедактичнией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дидактичний — дидакти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дидактичний — -а, -е. 1》 Прикм. до дидактика 1). 2》 книжн. Повчальний, наставницький. || Який має характер повчання. Дидактичні матеріали. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дидактичний — Навчальний Словник чужослів Павло Штепа
  4. дидактичний — дидакти́чний (грец. διδακτικός) повчальний; ¤ д-а література – повчальна література, що використовує художню форму викладу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дидактичний — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  6. дидактичний — Дидакти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дидактичний — ДИДАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до дида́ктика 1. Одержано психологічні дані, які вносять істотне доповнення у зміст дидактичних принципів (свідомості, наочності, міцності та ін.) (Рад. психол. наука.., 1958, 417). 2. книжн. Повчальний, наставницький. Словник української мови в 11 томах