дидактичний
дидакти́чний
-а, -е.
1》 Прикм. до дидактика 1).
2》 книжн. Повчальний, наставницький.
|| Який має характер повчання. Дидактичні матеріали.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дидактичний — дидакти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- дидактичний — [диедактичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- дидактичний — Навчальний Словник чужослів Павло Штепа
- дидактичний — дидакти́чний (грец. διδακτικός) повчальний; ¤ д-а література – повчальна література, що використовує художню форму викладу. Словник іншомовних слів Мельничука
- дидактичний — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- дидактичний — Дидакти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дидактичний — ДИДАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до дида́ктика 1. Одержано психологічні дані, які вносять істотне доповнення у зміст дидактичних принципів (свідомості, наочності, міцності та ін.) (Рад. психол. наука.., 1958, 417). 2. книжн. Повчальний, наставницький. Словник української мови в 11 томах