дискотека —
дискоте́ка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
дискотека —
(від грецьк. diskos — диск, theke — сховище) 1) танцю -вальний вечір 2) молодіжний центр або клуб, де проводяться танцювальні вечори
Словник іншомовних соціокультурних термінів
дискотека —
-и, ж. 1》 Колекція платівок, дисків. 2》 Клуб із музичною культурно-пізнавальною програмою і танцями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дискотека —
(англ. discothek) — 1. Форма організації дозвілля молоді. Сприймання музики в Д. супроводжується коментаріями диск-жокея, світловими ефектами, демонстрацією слайдів. Програми Д. можуть мати тематичне спрямування, або призначатись для танцювального активного відпочинку.
Словник-довідник музичних термінів
дискотека —
ДИСКОТЕ́КА, и, ж. 1. Танцювальний зал, де прослуховують, програють диски (у 3 знач.), музичні записи і танцюють під них. Людські синочки йдуть у дискотеки, Там снікерси їдять і чебуреки, А наш синок хай відстає від них? Хай, як сирітка, ходить по пивних?...
Словник української мови у 20 томах
дискотека —
син. бичарня, бичка, бункер, дискара, дискогопанці, скачки, яйцетряска.
Словник жарґонної лексики української мови
дискотека —
дискоте́ка (від диск і ...тека) зібрання або сховище грампластинок.
Словник іншомовних слів Мельничука