диявольський —
-а, -е. 1》 Прикм. до диявол. || перен. Такий, як у диявола; підступний, злий. 2》 розм. Надзвичайно сильний за ступенем вияву.
Великий тлумачний словник сучасної мови
диявольський —
дия́вольський: ◊ дия́вольський млин → млин
Лексикон львівський: поважно і на жарт
диявольський —
Дия́вольський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
диявольський —
ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до дия́вол. День і ніч, літо і зиму святий [з книги «Житія»] мужньо обганявся на стовпі від мирських диявольських спокус (Козл., Ю. Крук, 1957, 396); Париж, Париж, диявольський казан (це ж ти так звав його, Огюст Барб’є?...
Словник української мови в 11 томах
диявольський —
Диявольський, -а, -е Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. І. 3.
Словник української мови Грінченка