добовий —
добови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
добовий —
-а, -е. Прикм. до доба 1). || Який дорівнює одній добі. || Який відбувається, діє протягом доби, за добу. || Розрахований, потрібний на одну добу. || Одержуваний за добу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
добовий —
ДОБОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до доби́ 1; // Який дорівнює одній добі. З 9 грудня 1706 року на Русі почали добовий лік часу (Наука… 12, 1960, 17); // Який відбувається, діє протягом доби, за добу. Після добового наряду по гарнізону наш окремий взвод..
Словник української мови в 11 томах