добовий

добови́й

[добовий]

м. (на) -вому/-боув'ім, мн. -боув'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добовий — добови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добовий — -а, -е. Прикм. до доба 1). || Який дорівнює одній добі. || Який відбувається, діє протягом доби, за добу. || Розрахований, потрібний на одну добу. || Одержуваний за добу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добовий — ДОБОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до доби́ 1; // Який дорівнює одній добі. З 9 грудня 1706 року на Русі почали добовий лік часу (Наука… 12, 1960, 17); // Який відбувається, діє протягом доби, за добу. Після добового наряду по гарнізону наш окремий взвод.. Словник української мови в 11 томах