добовий

ДОБОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до доби́ 1;

// Який дорівнює одній добі.

З 9 грудня 1706 року на Русі почали добовий лік часу (Наука… 12, 1960, 17);

// Який відбувається, діє протягом доби, за добу.

Після добового наряду по гарнізону наш окремий взвод.. повернувся з міста (Багмут, Записки.., 1961, 6);

В польоті Германа Степановича Титова вивчалась можливість добового циклу життя людини в космічному польоті (Рад. Укр., 12.УІІІ 1961, 2);

// Розрахований, потрібний на одну добу.

Ритмічність — це рівномірне виконання плану, ..це додержання добового графіка виробництва по всьому підприємству (Рад. Укр., 24.III 1957, 1);

Добова норма білків для дорослої людини становить від 110 до 160 г (Укр. страви, 1957, 13);

// Одержуваний за добу.

Високим добовим приростам [молодняка великої рогатої худоби] у господарстві сприяють насамперед добре організована годівля і напування (Колг. Укр., 1, 1962, 3);

Добовий удій на корову.. вдвоє більший проти минулого року (Рад. Укр., 28.УІІ1 1959, 2).

2. у знач. ім. добові́, ви́х, мн. Сума, яка виплачується кому-небудь за кожну добу перебування у відрядженні.

Живуть вони [штовхачі] так місяці, а не дні! Зарплата іде, Добові, Роз’їзні… (С. Ол., Вибр., 1959, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добовий — добови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добовий — [добовий] м. (на) -вому/-боув'ім, мн. -боув'і Орфоепічний словник української мови
  3. добовий — -а, -е. Прикм. до доба 1). || Який дорівнює одній добі. || Який відбувається, діє протягом доби, за добу. || Розрахований, потрібний на одну добу. || Одержуваний за добу. Великий тлумачний словник сучасної мови