1. Великий тлумачний словник сучасної мови

добовий

добови́й

-а, -е.

Прикм. до доба 1).

|| Який дорівнює одній добі.

|| Який відбувається, діє протягом доби, за добу.

|| Розрахований, потрібний на одну добу.

|| Одержуваний за добу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добовий — добови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добовий — [добовий] м. (на) -вому/-боув'ім, мн. -боув'і Орфоепічний словник української мови
  3. добовий — ДОБОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до доби́ 1; // Який дорівнює одній добі. З 9 грудня 1706 року на Русі почали добовий лік часу (Наука… 12, 1960, 17); // Який відбувається, діє протягом доби, за добу. Після добового наряду по гарнізону наш окремий взвод.. Словник української мови в 11 томах