доба

доба́

-и, ж.

1》 Період часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч.

|| Позасистемна одиниця виміру часу, яка дорівнює 24 годинам (86 400 с); тривалість дня і ночі.

2》 розм. Те саме, що пора.

|| чого. Період, пов'язаний з якою-небудь подією, явищем.

3》 Тривалий відтинок часу, що його вирізняють за яким-небудь характерним явищем, подією; епоха.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доба — доба́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири доби́ Орфографічний словник української мови
  2. доба — 1. Проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч. Шість діб не викликали на допит Калинку (А. Дімаров). 2. розм. Пора. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т. Літературне слововживання
  3. доба — День і ніч, 24 години; (нічна) пора, час; (нова) П. період, епоха, ера. Словник синонімів Караванського
  4. доба — [доба] -би, д. і м. доуб'і, мн. добие, д'іб дв'і доби Орфоепічний словник української мови
  5. доба — В цій добі, кожний собі. Хай кожний дбає про себе і ненадіється на ніяку поміч. Виглядає, як би три добі не їв. Зморений, безсильний. Доба — 24 годині. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. доба — див. вік; час Словник синонімів Вусика
  7. доба — дух ча́су (епо́хи, доби́). Погляди, потреби, смаки суспільства певного періоду. Ви боїтесь, що я не піду разом з духом часу, а зостануся позаду, — не думаю я сього (Леся Українка). золота́ доба́. Фразеологічний словник української мови
  8. доба — ДОБА́ (проміжок часу в 24 години — ніч і день), ДЕНЬ, ДНИ́НА. Дві доби можуть тримати Кульбабу в штрафній, — більше не мають права (О. Гончар); Денис три дні не бачив Насті (І. Нечуй-Левицький); Без жарту й днини не прожити, Без їжі легше й без води ... Словник синонімів української мови
  9. доба — Доба́, -би́, -бі́; до́би, діб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. доба — ДОБА́, и́, ж. 1. Проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч. — Доба в космосі — поняття відносне, тому що за три земних доби я [космонавт] там прожив 64 космічних доби. Словник української мови в 11 томах
  11. доба — Доба, -би ж. 1) Сутки. Угор. Дві добі лежав я в ліжку. Як я умру, до візьмеш мене на три доби до церкви, і дяк нехай три ночі читає надо мною псалтиру. Чуб. І. 201. 2) Пора, время. Нічної доби з неволі утікали. Дума. Ув обідню добу там і опинивсь. Стор. Словник української мови Грінченка