1. Орфоепічний словник української мови

добратися

добра́тися

[добратиес'а]

= дібратися

-беирус'а, -беирес':а, -беирец':а, -беиреимос'а, -беиреитес'а, -беируц':а; нак. -беирис'а, -беир'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добратися — (переборюючи труднощі, одержати щось а. прибути кудись) дістатися, проникнути кудись, розм. прибитися, досягти чогось. Словник синонімів Полюги
  2. добратися — добра́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. добратися — див. добиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добратися — добра́тися: ◊ добра́тися до ду́пи → дупа Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. добратися — добира́тися / добра́тися до (сами́х) печіно́к (до живо́го). Завдавати прикрощів, дуже дошкуляти. Нас проймав нестямний жаль І добиравсь аж до живого (Панас Мирний); То Січкар падкий на такі штуки, а він (Варчук) і без них обійшовся... Фразеологічний словник української мови
  6. добратися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. добратися — ДОБРА́ТИСЯ див. добира́тися. Словник української мови в 11 томах
  8. добратися — Добіратися, -раюся, -єшся сов. в. добратися, -беруся, -решся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Лавр. 111. Ось добірається він до Сомкової глибки. К. ЧР. 393. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Словник української мови Грінченка