добігти

добі́гти

[до^уб’ігти^е]

доб'іжу, доб'іжиш, доб'іжи^емо, доб'іжи^ете; нак. доб'іжи, доб'іж'іт'

Значення в інших словниках

1. добігти — добі́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. добігти — див. добігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добігти — ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. добігти — Добі́гти, -біжу́, -біжи́ш, -біжа́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. добігти — ДОБІ́ГТИ див. добіга́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. добігти — Добігти см. добігати.  Словник української мови Грінченка